Get Adobe Flash player

Усім відомо, що діти з хорошими потенційними можливостями розвитку здібностей, але із заниженою самооцінкою гірше навчаються, мають часті конфлікти з однолітками і вихователями, а потім і з учителями. Їх невдачі з роками зростають.

Варто пам’ятати, що у дитини формується ставлення до себе лише на підставі ставлення до неї близьких дорослих. Вона ще не може оцінити сама себе. Образ Я дитині вибудовують її рідні люди. І дитина починає бачити себе такою, якою бачать її дорослі.

Водночас дитина не просто очікує позитивного ставлення до себе, а й домагається його, бореться за нього. Ія що саме у критичній ситуації, коли дитині дуже важливо отримати відчутне підтвердження  любові з боку рідної людини, батьки відштовхують її, дитина звикається з оцінкою «поганий» і кидає виклик дорослим.

З переходом до шкільного життя взаємини з дорослими ще більше ускладнюються. Діти і в школі поводяться за звичним сценарієм, нічого нового не очікуючи від оточення, і швидко переконуються у своїй правоті. Учителі їх зараховують до табору «поганих». Протягом шкільного дня на свою адресу врони отримують від учителів безліч зауважень, оцінних суджень негативного змісту з яскравим емоційним забарвленням. І це швидко підхоплюють однолітки. Поступово складається відповідна система стосунків у колі «товаришів». Але такі діти, відштовхнуті усіма, мусять вижити самотужки. І вони виживають, як можуть: утікають із дому, вживають наркотики, крадуть тощо. Але що більше прикрощів трапляється з дитиною, то більше потрібне їй визнання батьків і членів родини, їхні любов, захист, підтримка і віра в успішність дитини.

Дуже важливо, щоб батьки вміли виявляти свою любов до дитини. Адже часто конкретні вияви любові від батьків дитина сприймає як образи, вони викликають у неї негативні відчуття і переживання.

Помилки у вихованні адекватної самооцінки часто стають серйозною причиною розладів у сфері психічної регуляції дитини, що призводять до  дезадаптації у колективі однолітків. Та, одні діти стають дуже збудливими, занадто неспокійними, дратівливими, інші навпаки – пасивними, млявими, полохливими, схильними до відчуженості. Як одні, так і інші – емоційно вразливі діти. У стосунках з дорослими і ровесниками у них часто виникають конфлікти, непорозуміння, спостерігаються сильні емоційні прояви, зокрема спрямована на інших агресія, спалахи гніву, сльози, погрози завдати шкоди власному здоров’ю тощо.

Головне завдання сімейного виховання – сформувати у дитини почуття самоцінності та адекватну самооцінку.

Авторизація

Відвідування

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
27
251
278
5185
405093
54.81.158.195
1
0
1

Авторські права 2012 @ ДНЗ "РОМАШКА" м. Березне, Рівненська область.

Усі права захищені. При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.