В небі метушня і рух,

Янголята працю мають:

Он одні несуть кожух

Для Святого Миколая.

Інші лагодять санки,

Навантажують дарунки,

Світять край шляху зірки,

Шлють на землю поцілунки.

Сів у сани Миколай

В митрі й теплих рукавицях:

- Янголику, поганяй,

Щоб на землю не спізниться!

Пара коників летить,

Креше іскри підківками,

Сяє сріблом, мерехтить

Шлях, засяяний зірками.

Дітвора ж гуде, мов рій,

Жде на гостя нетерпляче:

Хто був чемний, той радій!

Хто нечемний був, хай плаче!