Get Adobe Flash player

Інтерактивний семінар «Формування життєвої компетентності дошкільника»

 

Мета семінару: підвищити рівень поінформованості учасників щодо формування життєвої компетентності дошкільників відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку «Впевнений старт» .

Програма проведення семінару

№ Зміст роботи Форма роботи Тривалість (хв.)

1. Ознайомлення з темою та метою семінару, регламентом роботи Інформаційне повідомлення 5

2. Знайомство учасників — вправа «Інтерв'ю» Робота в парах 15

3. Визначення очікувань учасників Відкритий мікрофон 10

4. Вправа «Переваги/перепони» Мозковий штурм 15

5. Вправа «Асоціації» Мозковий штурм, робота в групах 25

6. Вправа «Модель життєво компетентної дитини» Робота в групах ЗО

7. Вправа «Чотири сфери життєдіяльності» Робота в групах 20

8. Підбиття підсумків Відкритий мікрофон, незакінчені речення 15

9. «Урок метелика» 5

Тривалість семінару: 2 год. 20 хв.

Перший етап Створення умов

Семінар стид проводити у просторому приміщенні. Рекомендуєть¬ся розсадити учасників на стільцях по колу або півколом так, щоб вони могли бачити одне одного та вільно спілкуватися у процесі семінару.

Окремо, поза колом, бажано поставити 4 — 5 невеликих столів та по декілька стільців навколо кожного з них — для роботи в малих групах підчас проведення вправ: «Асоціації», «Модель життєвої ком¬петентності дитини», «Чотири сфери життєдіяльності».

Перед початком семінару організатори пропонують учасникам зареєструватися, написати на бейджиках свої імена.

Другий етап Ознайомлення з темою та метою семінару, регламентом роботи

Мета: надати загальну інформацію про семінар; ознайомити учасників з метою та завданнями семінару, регламентом роботи.

Ресурси: бейджики, маркери, ручки, плакати з написаними на них темою, метою, завданнями, регламентом роботи.

Організатори семінару вітають учасників, роз'яснюють мету та завдання семінару, ознайомлюють учасників з регламентом роботи.

Третій етап Хід семінару

Знайомство учасників — вправа «Інтерв'ю»

Мета: познайомити учасників семінару; створити сприятливі умови для роботи, атмосферу довіри; зняти емоційне напруження.

Ресурси: папір; ручки; вітальні листівки, розрізані на дві частини (кількість половинок має відповідати кількості учасників); плакат «Інтерв'ю» із зображенням схеми його проведення.

Ведучий, звертаючись до присутніх, пропонує познайомитися, щоб усі могли комфортно почуватися та ефективно працювати. Для цього він роздає учасникам семінару по половинці вітальної листів¬ки, за якою кожен має знайти свою другу «половинку» і об'єднатися з нею у пару. Протягом 5 хвилин кожен учасник має взяти інтерв'ю у свого колеги за такою схемою:

Завдання семінару:

визначити потреби педагогів у змінах освітнього процесу

■ розкрити сутність поняття «життєва компетентність»

■ створити модель життєвої компетентності дитини

■ проаналізувати загальні показники компетентності дошкільника у різних сферах життєдіяльності

Очікуваний результат:

■ розширення та уточнення понятійного апарату

- поглиблення знань щодо змісту Базової програми

Учасники: вихователі ДНЗ міста

- прізвище, ім'я та по батькові;

- місце роботи, посада;

- життєве кредо;

- сфера життєдіяльності (не лише профе¬сійна), в якій ви найбільш компетентні.

Після інтерв'ю кожен учасник пред¬ставляє присутнім свого колегу, скажімо:

— Я хочу представити мою колегу Ната¬лю Петрівну Іванову, яка працює виховате¬лем у дитячому садку № 15. Життєве кредо Наталі Петрівни — «Лише вперед!». Най¬більш компетентна в галузі психології.

— Представляю вам музичного керівника ДНЗ № 24 Ніну Анатоліївну Співак. Її життєве кредо — «По життю з усміш¬кою». Ніна Анатоліївна — експерт з ведення домашнього госпо¬дарства.

Запитання для обговорення:

- Які думки виникали у вас під час проведення інтерв'ю ?

- Що ви відчували, коли представляли колег? А коли пред¬ставляли вас?

- Якої мети вдалося досягти, виконавши це завдання?

Визначення очікувань учасників

Мета: визначити очікування учасників щодо семінару

Вправа проводиться за методом «відкритий мікрофон». Ведучий пропонує кожному з учасників, користуючись уявним «мікрофо¬ном», висловити свої очікування від участі в семінарі.

Очікування учасників можуть бути, скажімо, такими:

- отримати нову інформацію;

- дізнатися про досвід своїх колег;

- поглибити знання Базової про¬грами;

- ознайомитися з новими термінами;

- познайомитися з новими ціка¬вими людьми;

- упевнитися, що я на правильно¬му шляху тощо.

Запитання для обговорення:

- Як ви вважаєте, навіщо ми ви¬конували цю вправу?

- Чому так важливо визначати очі¬кування на початку роботи?

Вправа «Переваги/перепони»

Мета: проаналізувати особисте ставлення педагогів до впрова¬дження Базової програми, визначити їхні потреби у змінах освітньо¬го процесу.

Ресурси: ватман, розділений лінією на дві частини, на одній з яких написано «Переваги», а на іншій — «Перепони»; маркери.

Ведучий пропонує учасникам методом «мозкового штурму» ви¬значити:

- переваги освітнього процесу, що їх забезпечить упрова¬дження в практику роботи Базової програми;

- перепони, які можуть виникнути на шляху упровадження Базової програми.

Ведучий записує всі переваги та перепони, які називають учас¬ники, на ватмані. У результаті записи можуть мати такий вигляд:

Переваги Перепони

• Спрямованість на розвиток

• Можливість обирати форми і методи освітнього процесу

• Спрямованість на вільний вибір дитини

• Створення сприятливого психологічного клімату

• Розвиток креативної, творчої дитини

• Індивідуальний підхід

• Творчість педагога

• У центрі — дитина

• Науковий підхід • Недостатньо розроблене методичне забезпечення

• Стереотипне мислення педагогів:

— авторитарний стиль спілкування з вихованцями

— надання переваги навчанню,

— пріоритетність фронтальних форм організації життєдіяльності дітей тощо

• Недостатнє матеріальне забезпечення ддя створення відповідного розвивального середовища

• Перевантаженість груп

Після того, як усі висловилися, ведучий у спільному колі прово¬дить обговорення — спочатку переваг, а потім перепон; підбиває під¬сумок і формулює загальну думку про те, що впровадження в прак¬тику роботи ДНЗ Базової програми обов'язково дасть позитивні ре¬зультати (зачитує переваги, що їх назвали учасники семінару), але й зіткнеться з певними труднощами (зачитує перепони). Подолання цих перепон — мета таких методичних заходів, як наш міський мето¬дичний марафон.

Запитання для обговорення:

- Чи складно було вам визначити переваги впровадження Базової програми в практику роботи ДНЗ та перепони на його шляху? Чому?

- Чи вплинуло виконання вправи на ваші попередні суджен¬ня? Як?

- Чи потребує сучасний освітній процес змін? Яких саме?

Вправа «Асоціації»

Мета: сформулюва¬ти визначення одного з основних понять Базової програми — «життєва ком¬петентність дитини».

Ресурси: ватман з на¬писом «Асоціації»; кон¬верт з картками за кіль¬кістю учасників, на кож¬ній з яких написано назву однієї з п'яти дитячих пі¬сеньок (наприклад, 20 кар¬ток, з яких 4 з написом «Сонячне коло», 4 — «Го¬лубий вагон» і т. д.); 5 ар¬кушів паперу формату А-2; маркери.

Асоціації до поняття «життєва компетентність», що виникли в учасників семінару:

- знання

- творчість

- комунікабельність ш авторитетність

- активність

- відповідальність

- успішність Ш упевненість

- толерантність

- рішучість

- самостійність

- значущість

- усвідомлення

Ведучий пропонує учасникам мето¬дом «мозкового штурму» підібрати асоціа¬ції до поняття «життєва компетентність». Усі асоціації, які виникли, ведучий запи¬сує на ватмані з написом «Асоціації».

Після цього ведучий пропонує кож¬ному з учасників дістати з конверта карт¬ку з назвою дитячої пісеньки. Наспівую¬чи свої пісеньки, учасники об'єднуються у п'ять груп (за кількістю запропонова¬них пісеньок) і займають свої місця за столами, на яких розкладено аркуші па¬перу і маркери. Кожна група учасників отримує завдання: враховуючи названі асоціації, дати визначення поняттю «життєва компетентність дитини».

Після завершення роботи групи презентують свої напрацювання. Аркуші з визначеннями прикріплюють на видному місці. На¬приклад:

«Життєва компетентність — це вміння орієнтуватися у будь - якій життєвій ситуації, самостійно знаходити шляхи розв'язання проблеми, взаємодіяти зі складовими соціуму, відстоювати свою думку, приносити користь, дарувати любов.»

У кінці вправи ведучий підбиває підсумки роботи груп і пропо¬нує декілька наукових визначень понять:

Компетентність — сукупна характеристика людини щодо від¬повідності її життєдіяльності умовам і вимогам життя та природним можливостям; володіння досвідом, який дає змогу висловлювати зва¬жене судження, мати певну позицію.

Життєва компетентність особистості — здатність мобілізу¬вати знання та досвід у реальній життєвій ситуації. Характеристики життєво компетентної особистості: знає, вміє, хоче, діє.

Базова програма дає таке визначення:

Компетентність дитини — інтегральна характеристика розви¬тку особистості, основними показниками якої є оптимальний для ві¬ку ступінь сформованості провідної діяльності, всіх форм активнос¬ті та базових якостей.

Запитання для обговорення:

- Чи складно було групам виконати цю вправу? Що допома¬гало? Заважало?

- Які думки, ідеї виникли у вас у процесі виконання завдання?

Вправа «Модель життєвої компетентності дитини»

Мета: створити модель життєвої компетентності дитини.

Ресурси: аркуші білого та кольорового паперу, клей, ножиці, маркери.

Ведучий пропонує учасникам «розрахуватися», по черзі назива¬ючи пори року (зима, весна, літо, осінь, зима...). Учасники об'єднуються в групи, відповідно до «своєї» пори року, і займають місця за столиками.

Ведучий пропонує кожній групі створити об'ємну модель жит¬тєвої компетентності дитини, зазначивши в ній відповідні риси. У процесі роботи учасники можуть використовувати інформацію, отриману під час виконання попередньої вправи.

Після завершення роботи групи по черзі представляють свої мо¬делі і розміщують їх у центрі кімнати.

Наприклад:

— Наша група створила модель життєвої компетентності ди¬тини у вигляді квітки, серединка якої — дитяче личко, а на пелюст¬ках написано риси, притаманні цій дитині. «Наша дитина» — жит¬тєрадісна, комунікативна, впевнена в собі, толерантна, активна, креативна, соціально адекватна. Сподіваємося, що організувавши освітній процес відповідно до Базової програми, ми зможемо вихо¬вати саме таку дитину.

Запитання для обговорення:

- Які думки виникали у вас під час виконання завдання та презентацій різних моделей?

- Які аспекти життя дитини знайшли відображення в об'ємних моделях?

- Які форми активності дитини, на ваш погляд, потребують найбільшої уваги?

Вправа «Чотири сфери життєдіяльності»

Мета: створити моделі компетентності дошкільника у різних сферах життєдіяльності.

Ресурси: конверт з картками, на яких зазначені сфери життєді¬яльності: «Люди», «Культура», «Природа», «Я Сам» (за кількістю учасників); чотири таб¬лички з назвами певної сфери життєдіяльності на кожній; чотири аркуші паперу формату А-2, мар¬кери; узагальнені таблиці з показниками прояву зрілих форм активності дітей у різних сферах життєдіяльності (відповід¬но до Базової програми), чотири столика.

Ведучий ділить учас¬ників на чотири групи, пропонуючи кожному діс¬тати з конверта картку з написом однієї зі сфер життєдіяльності. Учасники сідають за столики з таб¬личками «Люди», «Культу¬ра», «Природа», «Я Сам» відповідно до написів на своїх картках. На кожному столику заздалегідь покладено узагальнені таблиці з показниками прояву зрі¬лих форм активності дітей у відпо¬відній сфері життєдіяльності. Учас¬никам слід скласти модель компе¬тентності дошкільника у запропо¬нованій сфері, використовуючи за¬пропонований матеріал. Скажімо:

Модель компетентності дошкільника у сфері життєдіяльності «Я сам»

Модель представлена у вигля¬ді дерева, на гілках якого червоні¬ють стиглі яблука. На кожному яблуці написана характеристика, притаманна дитині, компетентній у сфері життєдіяльності «Я сам»:

■ уміє надати інформацію про себе;

■ досліджує своє тіло;

■ має уявлення про себе та свій організм;

■ знає свій родовід;

■ дбайливо ставиться до свого здоров'я;

■ має охайний зовнішній вигляд;

■ уміє передавати почуття;

■ адекватно реагує на ситуації;

■ відстоює свою гідність.

Модель життєвої компетентності дошкільника у сфері життєдіяльності «Природа»

Модель зображена у вигляді сонця, центром якого є дитина. На промінчиках — характеристики, притаманні дитині, компетент¬ній у сфері життєдіяльності «Природа»:

■ усвідомлює зв'язок між живою і неживою природою;

■ має уявлення про тваринний і рослинний світ;

■ знає правила поведінки у природі;

■ знає і береже природу рідного краю;

■ займається пошуково-дослідницькою діяльністю;

■ відображає красу природи в художній творчості;

■ відчуває себе часткою природи.

Після закінчення роботи кожна група презентує свої розробки, які потім розташовують навколо об'ємних моделей життєвої компе¬тентності дитини.

Запитання для обговорення:

- Чи складно було виконати цю вправу? Що допомагало? За¬важало?

- Як ви вважаєте, навіщо ми виконали цю вправу?

- Які думки, ідеї виникли у вас у процесі виконання за¬вдання?

Четвертий етап Підбиття підсумків семінару

Мета: підбити підсумки роботи семінару.

Ведучий оголошує, що семінар наблизився до свого логічного завершення, і пропонує кожному учаснику поділитися своїми вра¬женнями, висловити, яку практичну користь він отримав від участі в семінарі. Зробити це слід, завершивши речення: «Під час роботи на семінарі для мене важливим було...».

Підсумки підбивають за допомогою методу «відкритий мікрофон». Кожен учасник, до якого переходить «мікрофон», має починати свій ви¬ступ із запропонованої фрази, не повторюючи сказаного колегою.

У кінці семінару ведучий пропонує поставити «емоційну крап¬ку», розповівши повчальну історію.

«Урок метелика»

— Одного разу у коконі з'явилася маленька щілина. Людина, яка випадково проходила поряд, досить довго стояла і спостеріга¬ла, як через цю маленьку щілину намагається вилізти метелик. Ми¬нуло чимало часу, а щілина залишалася так само маленькою. Зда¬валося, метелик зробив усе що міг, і сил на боротьбу за звільнення від кокона у нього більше не залишилося.

Тод і людина вирішила допомогти метелику і, взявши ножа, роз¬різала кокон. Метелик одразу вийшов з нього, але його тільце було надто слабким та немічним, а крила — прозорими й нерухливими.

Людина продовжувала спостерігати, очікуючи, що ось-ось крила метелика розправляться і зміцніють, і він полетить. Але цьо¬го не сталося... Решту життя метелик тягнув по землі своє слабке тільце, свої нерозправлені крила. Він так і не злетів!

А все через те, що людина, прагнучи допомогти, не розуміла: зусилля, які необхідно докласти, щоб вийти через вузьку щілину кокона, необхідні метеликові, аби рідина з тіла перейшла в крила, і він зміг літати. Життя змушувало метелика із зусиллями залиша¬ти оболонку, щоб надалі він міг рости і розвиватися.

Іноді саме зусилля необхідне нам у житті. Якби ми жили, не стикаючись із труднощами, то не змогли б бути такими сильними, якими є зараз. Ми ніколи не змогли б літати.

Я просив сил...

А життя дало мені труднощі, щоб зробити мене сильним.

Я просив мудрості...

А життя дало мені проблеми, щоб їх розв'язувати.

Я просив багатства...

А життя дало мені мозок і м'язи, щоб я міг працювати.

Я просив можливість літати...

А життя дало мені перешкоди, щоб я їх переборював.

Я просив любові...

А життя дало мені людей, яким я міг допомагати.

Я просив благ...

А життя дало мені можливості.

Я не отримав нічого з того, про що просив.

Але я отримав усе, що мені було потрібно.

Авторизація

Відвідування

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
124
251
375
5282
405190
54.145.103.69
2
0
2

Авторські права 2012 @ ДНЗ "РОМАШКА" м. Березне, Рівненська область.

Усі права захищені. При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.