Get Adobe Flash player

                       1 вересня 2015 року. Настановча педрада.

1. Інформація про виконання рішень попередньої педради. 

                                                                 методист

2. Аналіз результатів освітньої та методичної роботи за 2014-2015 н.р.

                                                                 методист

3. Завдання педколективу на наступний 2015-2016 н.р.

                                                                  методист

4. Підсумки літньо-оздоровчої кампанії : аналіз харчування та фізкультурно-оздоровчої роботиє

                                                                  медична сестра, педагоги

5. Готовність колективу до нового навчального року.

                                                                  завідувач

                                                         

                                                             Педагогічна рада

27 лютого 2015 року відбулося засіданя педагогічної ради "Формування морально-патріотичного виховання дошкільнят"

 

                                                             Порядок денний

1.   Забезпечення високого рівня морально-патріотичного виховання на основі сучасних технологій.( доповідь , завідувач)

2.  Стан роботи з морально-патріотичного виховання дітей дошкільного віку( старша група "Вишиванка"( довідка, методист)

3.  Аналітичний звіт про результати анкетування педагогів днз "Морально-патріотичне виховання дошкільників"( звіт, психолог)

4.  Гармонія взаємодії, як запорука успіху морально- патріотичного виховання дитини.( звіти, слайд-презентації вихователів старших груп)

Інтерактивний семінар «Формування життєвої компетентності дошкільника»

 

Мета семінару: підвищити рівень поінформованості учасників щодо формування життєвої компетентності дошкільників відповідно до програми розвитку дитини дошкільного віку «Впевнений старт» .

Програма проведення семінару

Детальніше: Формування життєвої компетенції дошкільника

Учимося уникати конфліктних ситуацій у роботі з батьками

Останнім часом ми все більше уваги приділяємо організації взаємодії з батьками, адже досягти вагомих результатів у розви¬тку дитини можна тільки спільними зусиллями сім'ї і дошкільного за¬кладу. Та, на жаль, нерідко педагоги і батьки мають різні погляди на те, що потрібно дитині, якою має бути її освіта тощо. Тож конфлік¬тні ситуації з батьками можуть виникати навіть у роботі високо професійних, досвідчених вихователів, а в результаті страждає дитина.

Детальніше: Учимося уникати конфліктних ситуацій з батьками

Інтерактивний семінар «Формування логіко-математичної компетентності дошкільників»

Мета семінару: підвищити рівень поінформо¬ваності учасників щодо формування логіко-мате¬матичної компетентності дошкільників відповід¬но до  програми розвитку дити¬ни дошкільного віку «Впевнений старт».

Ознайомлення з темою та метою семінару, регламентом роботи

Мета: надати загальну інформацію про семінар; ознайомити учасників з темою та метою семінару, регламентом роботи.

ХІД СЕМІНАРУ

Визначення очікувань учасників семінару за методикою «Пісочний годинник»

Мета: з'ясувати очікування учасників щодо се¬мінару, визначити питання, на які доцільно зверну¬ти увагу в процесі роботи з групою.

Обладнання: ватман з намальованим на ньому великим пісочним годинником, ручки, жовті стікери у формі кружечків.

Ведучий роздає кожному учаснику по три кру¬жечки, які символізують піщинки, і пропонує на¬писати свої очікування стосовно семінару. Після цього кожен учасник зачитує свої очікування і на¬клеює їх у верхній частині пісочного годинника.

Практикум

Розминка «Хто знає, той відповідає»

Мета: розширити та уточнити щодо теоретичні знання присутніх щодо логіко-математичного роз¬витку дітей дошкільного віку.

Ведучий ставить учасникам запитання. Отри¬мавши відповіді, узагальнює їх. Під час бесіди учас¬ники семінару ознайомлюються з теоретичними основами логіко-математичного розвитку дітей до¬шкільного віку.

Чи може новонароджена дитина мислити?

Дитина народжується, не маючи мислення. Щоб мислити, необхідно володіти чуттєвим і практичним досвідом, зафіксованим у пам'яті. Мислення дитини зароджується у предметних практичних ді¬ях. Розвиток сприймання та мислення перебува¬ють в єдності.

Як називається найбільш ранній вид мислення?

Найбільш ранній вид мислення — наочно - дійове. Його особливість полягає у тому, що сам процес мислення є практичною перетворюваль¬ною діяльністю, яку дитина здійснює з реальними предметами. Наочно-дійове мислення сприяє фор¬муванню інших, більш складних видів — наочно- образного і словесно-логічного мислення. Перші прояви дитячого мислення носять практично - дійовий характер.

Що є основною умовою розвитку мислення дітей?

Основною умовою розвитку мислення дітей є ці¬леспрямоване розвивальне навчання. Щоб зроби¬ти процес навчання привабливим для дошкільни¬ків, важливо підтримувати у них бадьорий робочий настрій, а для цього слід використовувати інтелек¬туальні ігри. За умови правильної організації інте¬лектуальні ігри дають змогу кожній дитині досягти піку своїх вікових можливостей. Розвиток мислен¬ня виявляється у поступовому розширенні змісту думки, послідовній заміні простих форм і способів розумової діяльності на складніші. Одночасно у ди¬тини формуються пізнавальні інтереси. Інтелекту¬альні ігри не лише активізують розумові здібності дитини, а й розвивають у неї якості, необхідні для подальшої професійної майстерності. Розвивальні ігри варто використовувати як на заняттях, так і в повсякденному житті.

Крім ігор варто використовувати й інші методи, що допомагають дітям розмірковувати, шукати, са¬мостійно розв'язувати свої проблеми.

Який тип мислення властивий дітям середньо¬го дошкільного віку?

У дітей 4 — 5 років переважає наочно-дійове мис¬лення, яке дає їм змогу виділяти зв'язки і відношен¬ня шляхом реальної дії з предметами. Діти 5 — 7 ро¬ків вдаються до наочно-дійового мислення, як пра¬вило, тоді, коли перед ними постають завдання, для виконання яких у дітей замало досвіду і знань. У ін¬ших випадках починають домінувати дії з образа¬ми. Діючи з образами подумки, дошкільники уяв¬ляють реальні дії з предметами та їхні результати. Забезпечує цей процес саме наочно-образне мислення.

Дошкільники 6 — 7 років починають діяти із за¬місниками. Такі дії вимагають відволікання від реальних предметів, заміщення їх словами, числами, знаками, схемами. Мислення, яке оперує символа¬ми і знаками, називають словесно-логічним мис¬ленням.

Що таке логічне мислення?

Логічне мислення — здатність мислити точно й послідовно, не допускаючи протиріч у своїх міркуваннях, та вміння викривати логічні помилки. Логічне мислення формується на основі образно¬го та є вищою стадією розвитку дитячого мислен¬ня. Досягнення цієї стадії — складний процес, оскільки повноцінний розвиток логічного мислен¬ня потребує не лише високої активності розумо¬вої діяльності, але й узагальнених знань про істот¬ні ознаки предметів і явищ дійсності. Тому почи¬нати розвиток логічного мислення слід якомога раніше

Чому так важливо розви¬вати логічне мислення?

Логічне мислення приво¬дить до прийняття правиль¬ного рішення без допомоги інтуїції та досвіду. Адже під час розв'язання логічних за¬вдань виявляють та врахову¬ють істотні, приховані від сприйняття ознаки предме¬тів і явищ, зв'язки й відно¬сини між ними. Так, визнача¬ючи, який транспорт є швид¬шим — літак, автомобіль чи велосипед, — порівнюємо їх за швидкістю пересування, тобто за ознакою, прихова¬ною від безпосереднього сприйняття. За істотними, але не наочними ознаками корова й коза входять до гру¬пи свійських тварин, а жи¬раф — ні. Ці складні відноси¬ни стають дошкільникам зрозумілі й доступні для аналізу, якщо вони представлені у наочній формі. Способи розумової діяльності, які опановують ді¬ти, дають їм змогу аналізувати предмети і явища, виділяти в них головне, послідовно міркувати й робити висновки, систематизувати набутий до¬свід і знання.

Відомий психофізіолог Павло Симонов справедливо наголошував: якщо інтуїції буває достат¬ньо для істини, то її недостатньо, щоб переконати в цій істині інших. Для цього потрібні докази. По¬шук доказів здійснюється за допомогою логічно¬го мислення.

Чим пов'язані між собою логічні та математич¬ні операції?

Багато вітчизняних та зарубіжних дослідників вважають логічні та математичні операції взаємо¬пов'язаними. Швейцарський психолог і філософ Жан Піаже стверджував, що форму¬вання математичних операцій передбачає фор¬мування логічних операцій. Лічити — означає водночас класифікувати і серіювати. У ході жит¬тєдіяльності діти:

• виконують багато різних математичних та логічних операцій — лічать предмети й об'єкти, порівнюють їх за величиною та формою, групують та класифікують, опе¬рують з множинами, будують умовиводи тощо;

• у процесі спілкування — доводять одні факти або спростовують інші;

• інтуїтивно чи на практиці доходять вис¬новку, що одне міркування правильне, а інше — хибне.

Кожна дитина володіє стихійною, інтуїтивною логікою. Без неї вона не могла б міркувати і спіл¬куватися з дорослими й однолітками. Однак логіч¬на інтуїція ніколи не замінить навіть елементарних логічних умінь. Завдяки цим умінням формується логічна культура мислення людини. Вони допо¬магають уникати логічних помилок у міркуван¬нях, коректно аргументувати власну точку зору, проявляти елементарну критичність у пошуках істини.

Вправа «Формування понятійного апарату»

Мета: дати визначення поняттям «аналіз», «син¬тез», «порівняння», «узагальнення», «класифіка¬ція», «абстрагування», «конкретизація», «серіація», «систематизація».

Обладнання: чотири ватмана, маркери, скотч, аркуші з написаними визначеннями понять, «чарів¬на торбинка», геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник, прямокутник) за кількістю учасників.

Ведучий пропонує учасникам об'єднатися у чо¬тири підгрупи за методом поділу «геометричні фі¬гури» — кожен учасник семінару бере собі по од¬ній геометричній фігурі з «чарівної торбинки». У підгрупу об'єднуються учасники з однаковими геометричними фігурами.

Кожна підгрупа протягом п'яти хвилин має дати визначення запропонованим поняттям і записати їх на ватмані:

• перша — «аналіз», «синтез»;

• друга — «порівняння», «узагальнення»;

• третя — «абстрагування», «конкрети¬зація»;

• четверта — «класифікація», «системати¬зація», «серіація».

Через п'ять хвилин кожна підгрупа представляє результат своєї роботи. Після цього ведучий про¬понує прослухати загальноприйняті визначення поданих понять і закріплює аркуші з цими визна¬ченнями біля визначень, сформульованих учасни¬ками. Пропонує порівняти, що у цих визначеннях є спільного.

Визначення:

Аналіз — метод наукового дослідження пред¬метів, явищ тощо шляхом розкладу, розчленуван¬ня їх у думці на складові частини. Це уявне відо¬кремлення властивостей від об'єкта, виділення окремих його частин, елементів тощо. Аналіз — не¬обхідна умова наукової ін-терпретації фактів. Він ви¬магає повноти, глибини та точності. Це перший етап вивчення будь-якого яви¬ща. Наприклад, вивчаючи текст, ми поділяємо його на епізоди сюжету, фраг¬менти композиції і на мен¬ші сегменти (речення, сло¬ва, склади, фонеми); шука¬ємо різноманітні кон-структивні зв'язки між ними, зовнішні відміннос¬ті та внутрішню єдність. Пізніше всі ці компоненти поєднуються між собою.

Синтез — метод нау¬кового дослідження пред¬метів, явищ дійсності в цілісності, єдності та взаємозв'язку їх частин, уявне поєднання окремих компонентів об'єкта в єдине ціле. Синтез як процес мислення може відбуватися на різних рівнях у діяльності люди¬ни, починаючи від простого механічного сполу¬чення частин цілого до створення наукової тео¬рії на основі узагальнення окремих фактів і ма¬теріалів досліджень. Він може здійснюватися як на основі сприймання, так і на основі спогадів та уявлень.

Порівняння — уявне зіставлення двох або кіль¬кох об'єктів з метою виявлення спільних чи відмін¬них ознак. Це елементарний процес, з якого почи¬нається пізнання. Костянтин Ушинський вважав, що порівняння є основою будь-якого розуміння та мислення, все в світі ми пізнаємо лише через по¬рівняння: «Якщо б ми знайшли предмет, який не мали з чим порівняти, то ми не могли б про нього нічого сказати».

Узагальнення — уявне згрупування предметів за загальними та істотними ознаками. Порівнюючи предмети чи явища, ми виділяємо найбільш спіль¬ні їхні ознаки і на цій основі здійснюємо узагаль¬нення. Узагальнюючи предмети за їх властивостя¬ми, ми змушені абстрагувати властивості від пред¬метів.

Абстрагування — уявне відокремлення істотних властивостей від неістотних та від предмета в ціло¬му, визначення спільної ознаки, що характеризує певний клас предметів. Суть абстрагування як опе¬рації мислення полягає в тому, що сприймаючи певний предмет і виокремлюючи в ньому певну частину, розглядаємо виділену частину чи власти¬вість незалежно від інших складових даного пред¬мета. Ми абстрагуємося від інших ознак інформа¬ції, часто оперуємо такими абстрактними поняття¬ми, як «число», «матерія», «сила», «величина», «ко-лір» тощо.

Конкретизація — процес протилежний абстра¬гуванню. У конкретних уявленнях ми не намагає¬мося виокремити різні ознаки чи властивості предмета, а, навпаки, намагаємось уявити ці пред¬мети у всій їх різноманітності властивостей і ознак та взаємозв'язків. При якісній характеристиці об'єктів ми переходимо від абстрактного до кон¬кретного, тобто здійснюємо конкретизацію (п'ять яблук, червона квітка, високий юнак тощо).

Класифікація — вміння подумки розподіляти предмети, явища або поняття на класи, групи тощо за їх спільними ознаками, властивостями.

Систематизація — приведення до системи, роз¬міщення об'єктів у певному порядку, встановлен¬ня певної послідовності.

Серіація — впорядкування об'єктів за ступенем інтенсивності однієї чи декількох ознак.

Вправа «Асоціації»

Мета: сформулювати визначення поняття «логіко-математична компетентність».

Обладнання: ватман, маркер.

Ведучий пропонує учасникам методом «мозко¬вого штурму» підібрати характеристики до понят¬тя «логіко-математична компетентність дитини старшого дошкільного віку». Усі запропоновані варіанти ведучий записує на ватмані. Після завер-шення роботи учасники спільно підбивають під¬сумок, у якому констатують, що логіко-математична компетентність дитини старшого до¬шкільного віку характеризується низкою умінь, зокрема дитина:

• класифікує геометричні фігури, предмети, множини за якісними показниками та чисельністю;

• здійснює серіацію, тобто впорядкування за величиною, масою, об'ємом, розташу¬ванням у просторі, перебігом подій у часі;

• здійснює найпростіші усні обчислення та вимірювання відстані, довжини, ширини, висоти, об'єму, маси, часу;

• розв'язує прості арифметичні та логічні задачі;

• самостійно робить умовиводи, спираючись на засвоєні знання та досвід;

• уміє доводити й відстоювати правильність своєї думки.

Вправа «Чотири сфери логіко-математичної компетентності дошкільників»

Мета: створити моделі логіко-математичної компетентності дошкільників.

Обладнання: «чарівна торбинка», геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник, прямокутник) за кількістю учасників.

Ведучий пропонує учасникам семінару поділи¬тися на чотири підгрупи методом «геометричні фі¬гури».

Ведучий пропонує кожній підгрупі обрати одну зі сфер життєдіяльності дошкільника — «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам» — і зайняти місця за відповідним столиком. Кожна підгрупа, ко¬ристуючись Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні, має вибрати зі змісту відповідної сфери життєдіяльності все, що стосується логіко- математичної компетентності дошкільника. Після завершення самостійної роботи групи по черзі представляють свої напрацювання.

Наприклад:

Сфера життєдіяльності «Природа». У змістовій лінії «Природа планети Земля» йдеться про таку складову компетентності дошкільника, як знання характерних ознак пір року, їх послідовності. Тут чітко простежується зв'язок цих знань з логіко- математичними уявленнями, адже дошкільник має знати, що кожна пора року складається з місяців, мі¬сяць — з тижнів, тиждень — з днів, день — з доби, доба — з годин, години — з хвилин, хвилини — із се-кунд. Тут ідеться і про знання дошкільником спів¬відношення між одиницями часу, і про вміння ви¬значати час за допомогою годинника.

Сфера життєдіяльності «Культура». У змісто¬вій лінії «Предметний світ» передбачено, що до¬шкільник має вміти:

• визначати форму предметів довкілля, бе¬ручи за еталон геометричні фігури;

• видозмінювати геометричні фігури, виділяти їхні істотні ознаки, порівнювати між собою;

• класифікувати об'єкти за однією з ознак, змінювати критерій, вдруге перегрупову¬вати;

• класифікувати об'єкти одночасно за кіль¬кома ознаками;

• оперувати множинами — об'єднувати їхні елементи, сортувати, доповнювати, вилу¬чати зайві, визначати відношення між ни¬ми у процесі класифікації;

• здійснювати серіацію за величиною, ма¬сою, об'ємом;

• визначати місце окремого об'єкта в ряді;

• лічити предмети;

• визначати розташування об'єктів у прос¬торі та їх віддаленість.

Сфера життєдіяльності «Я Сам». Про пізна¬вальну активність логіко-математичного характе¬ру йдеться у змістовій лінії «Психічне Я». Дошкіль¬ник має:

• володіти початковими формами дослід¬ництва, експериментування, винахід-ництва;

• усвідомлювати принцип збереження кількості незалежно від форми, величини предметів, відстані між ними, просторово¬го розміщення;

• порівнювати множини, числа, визначати відношення між ними, називати склад чис¬ла з двох менших;

• лічити у прямому та зворотному порядку в межах 10, називати числівники за поряд¬ком від будь-якого числа;

• знати цифри, знаки; за допомогою карток з цифрами і знаками здійснювати дії дода¬вання та віднімання;

• усно виконувати найпростіші обчислення;

• розуміти суть і структуру простих арифме¬тичних задач, розв'язувати їх;

• використовувати різні стандарти одиниці міри;

• виявляти сприйнятливість, допитливість, уважність, спостережливість; відрізняти головне від другорядного;

• володіти елементарними формами критич¬ного мислення, творчої уяви, довільної пам'яті.

Сфера життєдіяльності «Люди». Логіко-мате¬матична компетентність дошкільника безпосеред¬ньо виявляється в умінні:

• диференціювати людей за ознаками віку, родинних стосунків тощо;

• оперувати поняттями «людина», «країна», «народи», «людство»;

• знаходити у людських спільнотах спільне і відмінне, близьке і далеке;

• оперувати кількісними показниками, вста¬новлювати зв'язок причин і наслідків;

• захищати і відстоювати власну думку.

Вправа «Аналіз і порівняння»

Мета: проаналізувати основні положення щодо логіко-математичного розвитку програм «Дитина» та «Я у Світі», виділити спільні і відмінні положен¬ня в цих програмах.

Обладнання: «чарівна торбинка», довгі і короткі смужки паперу за кількістю учасників.

Ведучий поділяє учасників семінару на дві під¬групи — кожен дістає з «чарівної торбинки» смужку паперу. Усі, у кого смужка довга, утворюють першу підгрупу, у кого коротка — другу, і займа¬ють свої місця за столиками.

Ведучий пропонує першій підгрупі учасників зробити аналіз та порівняти завдання щодо логіко - математичного розвитку молодших дошкільників у програмах «Дитина» та «Я у Світі». Друга підгру¬па виконує таке саме завдання відносно дітей стар-шого дошкільного віку.

Після завершення роботи підгрупи по черзі пре¬зентують свої висновки та спільно їх обговорюють.

Вправа «Дидактичні ігри»

Мета: активізувати знання педагогами дидак¬тичних ігор, спрямованих на формування у дітей передумов логіко-математичного мислення.

Обладнання: три аркуші зі схемою «Логіко - математичний розвиток дошкільників засобами ди¬дактичної гри», маркери.

Ведучий пропонує учасникам «розрахуватися» на «перший», «другий», «третій». Учасники об'єднуються у три підгрупи відповідно до своїх розрахункових номерів і займають місця за сто¬ликами.

Ведучий говорить про те, що у дошкільному віці можуть бути сформовані лише передумови логіко - математичного мислення. Сприяє цьому оволодін¬ня різними практичними способами порівняння, групування предметів за кількістю, величиною, формою, просторовим розміщенням. У процесі формування математичних уявлень у дошкільни¬ків розвивається уміння застосовувати опосеред¬ковані способи для оцінки різних властивостей предметів (рахунок — для визначення кількості, вимірювання — для визначення величини тощо). Вводити дітей у світ логіко-математичних уявлень найдоцільніше під час ігрової діяльності, зокрема за допомогою спеціальних дидактичних ігор. У про¬цесі таких ігор дитина моделює доступні своєму ві¬кові логічні і математичні конструкції, розв'язує за¬дачі, які сприяють прискоренню формування і роз-витку у дітей простих логічних структур мислення і математичних уявлень.

Кожна група учасників отримує схему «Логіко - математичний розвиток дошкільників засобами ди¬дактичної гри» для певного дошкільного віку — мо¬лодшого, середнього та старшого. Кожна схема міс¬тить такі розділи:

• розвиток сенсорних здібностей;

• розвиток інтелектуальних здібностей;

• розвиток творчих здібностей.

Ведучий пропонує протягом 5 хвилин записати назви дидактичних ігор, які доцільно використову¬вати у відповідній віковій групі з метою логіко- математичного розвитку дітей, структуруючи їх за цільовою спрямованістю, за потреби змінюючи та доповнюючи схему. Після закінчення роботи кож¬на підгрупа презентує свою схему, яка може бути доповнена іншими учасниками.

Вправа «Книга мудрості»

Мета: спрямувати педагогів на пошук цікавих, нестандартних завдань для дітей на розвиток логіч¬ного мислення.

Ведучий нагадує, що напередодні учасники отримали «домашнє завдання» — принести на се¬мінар по одному цікавому завданню для дітей на розвиток логічного мислення. Воно має бути ес¬тетично оформленим на аркуші паперу формату А4. Кожен учасник семінару презентує свою роз¬робку і вкладає її до «Книги мудрості» — папки з файлами.

Вправа «Заморочки із бочки»

Мета: активізувати логічне мислення учасників семінару.

Ведучий пропонує присутнім виконати певні завдання, розв'язання яких базується на законах логіки.

Відгадай загадки.

• Теля рогате, на зуби багате,

Не їсть, не п'є, тільки дерево жує. (Пилка.)

• Не горить, а гасити доводиться. (Вапно.)

• Що у світі найшвидше? (Думка.)

• Що у людини не росте ? (Ім'я.)

• Яка ниточка попід носом в'ється,

А в руки спіймати не дається? (Запах.)

• Без чого хліба не спечеш? (Без скоринки.)

Відгадай прислів'я та приказки.

Зміст цих прислів'їв переказано максимально чітко, без будь-яких порівнянь, метафор тощо> На¬приклад, приказку «По Івану і шапка» переказано так: «Ця істина стверджує, що люди з поширеним ім'ям завжди мають ті головні убори, на які заслу-говують». Відгадайте, про які прислів'я та приказ¬ки йдеться:

• Цей лаконічний вислів говорить про те, що коефіцієнт корисної дії сільськогосподар¬ських робіт дорівнює одиниці. (Що посієш, те й пожнеш.)

• Відповідно до цього правила подорож мож¬лива лише після того, як дати хабара поса¬довій особі. (Не помажеш, не поїдеш.)

• Ця життєва мудрість переконує, що май¬же повна відсутність можливостей для розумової діяльності зазвичай компенсу¬ється сприятливим збігом обставин. (Дур¬ням завжди щастить.)

Дай відповідь на запитання.

- Чи вірний вислів: «Колоду розпиляли на три половинки». (Ні, адже якщо ділять щось навпіл, то отримують дві половини, а якщо ділять на три частини — отриму-ють не половини, а третини.)

- Перехожий запитав у мудреця:

— Чи довго йти до міста?

— Іди, — сказав мудрець.

Чому він так відповів? (Мудрець вирішив дізнатися, з якою швидкістю ходить пе-рехожий.)

- Перед дверима будинку сидить малень¬кий хлопчик. До нього підходить чоловік і запитує:

— Тато вдома?

— Так.

Чоловік дзвонить, але ніхто не відчиняє две¬рі. Тоді він обурено говорить хлопчикові:

— Ти кажеш, що батько вдома, тоді чо¬му не відчиняє?

— Не знаю. Ми тут не живемо.

Яку помилку допустив чоловік? (Він не припустив того, що дитина може жити не тут.)

Підбиття підсумків семінару

Вправа «Валіза. М'ясорубка. Корзина»

Мета: спонукати учасників до осмислення всьо¬го почутого під час семінару.

Ведучий пропонує всім учасникам подумки зга¬дати все те, про що сьогодні йшлося на семінарі, та «розкласти» його на три групи:

• усе, що важливе, нове, зацікавило, — до «валізи знань і умінь», якою володіє кожен педагог;

• усе, що потребує осмислення, опрацюван¬ня, пошуку способів застосування на практиці, — до «м'ясорубки»;

• усе, що зайве, не потрібне ні дітям, ні пе¬дагогу, — до «корзини зі сміттям».

Вкладення:
Скачати цей файл (Інтерактивний семінар.pdf)Інтерактивний семінар.pdf[ ]272 Kb

Звіт про проведення фестивалю

«Гармонія руху» з 9 листопада по 13 листопада 2013 року в ДНЗ № 1 «Ромашка» м. Березне

№ п/п День тижня Зміст роботи Виконавець Дата

1. Понеділок 1.1. Методичний день. Консультаційний пункт з питань оздоровлення та загартування дітей методист 09.12.2013р.

1.2. Скринька «Батьки оцінюють, пропонують, запитують» вихователі всіх вікових груп 09.12.2013р.

1.3. Виставка «Конкурс нестандартного фізкультурного обладнання» фізінструктори 09.12.2013р.

2. Вівторок 2.1. «Здоров'я дитини – багатство людини» (виготовлення тематичних вкладок для батьків) вихователі всіх вікових груп, методист 10.12.2013р.

2.2. Заняття фізкультурно – валеологічного спрямування «Пташенята», «Бабусині гуси», «Подорож на потязі», «Подорож в Австралію» фізінструктори 10.12.2013р.

2.3. Калейдоскоп народних ігор «Весела прогулянка» вихователі всіх вікових груп 10.12.2013р.

3. Середа Фізкультурно – музичні розваги:

«Жовтенькі клубочки» (групи раннього віку) вихователі всіх вікових груп, музичні керівники, фізінструктори 11.11.2013р.

«Ми малята – здоровята» (молодші групи) 11.12.2013р.

«Нам весело в садочку» (середні групи) 11.12.2013р.

«Ой заграйте музики, в мене нові черевики» (свято українського таночку) 11.12.2013р.

4. Четвер «Збережемо здоров'я змалку» (робота фітобару згідно графіка роботи) вихователі, медична сестра 12.12.2013р.

Перегляд слайд – презентації «Від руху до здоров'я», «Здорова їжа – запорука здоров'я» в методичному кабінеті (згідно режиму та розкладу занять) методист 12.12.2013р.

Виставка малюнків «Разом з мамою і татом» вихователі 12.12.2013р.

5. П'ятниця Фізкультурно музичне свято за участю батьків «Зимові забави» музичні керівники, фізінструктори 13.12.2013р.

Корекційно – відновлювальна робота «Калейдоскоп валеологічних хвилинок та гімнастики для очей. Презентація гурткової роботи «Аеробіка», «Фітбол» фізінструктори, учителі – дефектологи 13.12.2013р.

Тренінг «Здорова дитина – щаслива дитина» практичний психолог 13.12.2013р.

Авторизація

Відвідування

mod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcountermod_jvcounter
194
302
2286
5482
475927
18.212.92.235
1
0
1

Авторські права 2012 @ ДНЗ "РОМАШКА" м. Березне, Рівненська область.

Усі права захищені. При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.