Червоні грона горобини

У парку осінньому листя кружляє,

Килимом землю вогку укриває.

Осінь у сукні іде золотистій,

Із горобини низає намисто.

Як же гарно, чудово, привітно,

Ніби в казці, в осіннім гаю.

Клен з берізкою золотом квітне,

Я на килимі жовтім стою.

А вітрець поміж гіллям гуляє,

По осінньому лісі іде -

Листям жовтим в повітрі кружляє

І тихенько додолу кладе.

    Золота - красуня - осінь - чарівниця!

    По землі ступає, золотом іскриться.

    В жовте і червоне листячко фарбує

    І картинки дивні, чарівні малює!

    Небо синє - синє, листя кольорове,

    А яке довкілля радісне, чудове!

    А які жоржини,наче сонце, квіти!

    Світ наш неповторний, гарний, розмаїтий!

    Світ наш незбагненний, дивний, загадковий

    І такий прекрасний, і такий чудовий.

   Барви осені різнокольорові...Жодна інша пора року не радує око таким багатством кольорів та відтінків, хоч кожна по-своєму красива. Осінь недарма називають золотою - особливо в жовтні, коли листя на деревах стають усіх можливих кольорів - лимонно-жовті, жовтогарячі, золоті, червоні.

   Саме в ці дні вихованці групи Майстриня зустрічали осінь піснями, хороводами, іграми.

Де єднає небо й землю горизонт,

Є країна там неписаних казок,

На кораблику хмаринкою пливе,

Все чарівне там завжди і все нове.

У країні тій живуть казкові сни,

Веселкові всі і з подихом весни.

Не будіть мене, ще трішки хай посплю,

Додивлюся гарну казочку свою.

І туди щовечір линуть казкарі -

Там запалюють лампади й ліхтарі,

Набирають повні пригорщі казок

І розвішують їх безліччю зірок.