Ой, ходила, Осінь, блукала,

Золотом усе фарбувала.

Стало листя гарне, барвисте,

Небо синє-синє та чисте.

Золоті стрічки дарувала,

Їх березам в коси вплітала.

А калині чудо-намисто

Дарувала Осінь врочисто.

Осінній дощик крапотить,

Листок від холоду тремтить.

Краплина вдарила важка,

і відірвала геть листка.

І закружляв він у повітрі,

Оглянув барви всі осінні,

Над ставом трішки покружляв

Та й ліг в травичку під дубок.

Лежать там буде до весни

і бачити солодкі сни.

Осінь, осінь. Лист жовтіє.

З неба часом дощик сіє.

Дощик землю поливав

І дерева напував.

Кущики умив і квіти.

Під дощем раділи діти.

Ходить Осінь по садах,

Ходить усміхається.

Ніби в казці швидко так

Кольори міняються.

Нарядилась осінь

В дороге намисто,

Золоте волосся

Розплела над містом.